- освітлювач
- техн. освети́тель
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
освітлювач — 1 іменник чоловічого роду, істота фахівець освітлювач 2 іменник чоловічого роду прилад … Орфографічний словник української мови
освітлювач — а, ч. 1) Особа, що відає освітленням сцени, створенням світлових ефектів і т. ін. 2) спец. Прилад, апарат, який є засобом, джерелом освітлення … Український тлумачний словник
електроосвітлювач — а, ч. Електричний освітлювальний прилад … Український тлумачний словник
ілюмінатор — (лат. освітлювач) 1. Кругле вікно з товстими шибками на судні для освітлення й провітрювання каюти. 2. Ґратчаста металева рама із скляними призмами, влаштована над приямком врівень з тротуаром для пропуску світла у підвальне приміщення і… … Архітектура і монументальне мистецтво